Причини, за якими кредитування - це один з найбільших ризиків для банківської системи України

Україна є одним з лідерів негативного рейтингу ефективності банківської системи за показником NPL. Причиною тому є неприродньо високий рівень проблемних кредитів, який гальмує як банківський сектор, так і економічний.

Перехід банківської системи на міжнародні стандарти визначення проблемних кредитів дозволили реально оцінити місце України в світовому рейтингу ефективності. Відповідно до проведених досліджень, на липень 2017 року Україні зафіксовано показник NPL в 58% - це найвищий рівень неповернення позикових коштів в світі. У 2010 році в Афганістані був зафіксований рівень NPL 50%, в Нігерії 38%. Погіршує ситуацію те, що з усіх проблемних кредитів більше 80% - це кредити, прострочення яких становить більше трьох місяців. Переважна частина проблем припадає на корпоративний сектор, саме тут зосереджені найбільші ресурси.

Портфель споживчого кредитування на сьогодні є одним з найбільш неактивних, за показником кредитування населення, ми знаходимося на заключних позиціях, згідно зі статистикою, в співвідношенні до ВВП, кредитування фізосіб становить приблизно 3,6%.

Якщо говорити про причини такої ситуації, то можна виділити головні драйвери - проблеми з економічною кризою, висока вартість кредитів, низька платоспроможність населення і як результат - високі ризики переходу кредиту з нормального в проблемний.

При цьому сподіватися тільки на поліпшення економічної ситуації в країні для скорочення проблемних кредитів не доводиться. Як зазначає НБУ в своєму звіті про фінансову стабільність, якщо економіка буде зростати, то якість кредитного портфеля помітно покращиться, але обслуговування більшості непрацюючих кредитів вже ніколи не відновиться. Якщо ж бурхливого економічного зростання не станеться, а курс гривні буде як і раніше падати (що є більш реалістичним сценарієм), то портфель проблемних кредитів залишиться джерелом системних ризиків для банків. На думку регулятора, банкам слід активніше вирішувати питання проблемних кредитів, використовуючи при цьому механізми реструктуризації та списання боргу.

За новими вимогами НБУ в цьому році банки обов'язково повинні надавати регулятору свої плани робіт з проблемними кредитами. Також з метою перевірки банківського сектора на надійність Нацбанк проводить стрес-тестування. Але найбільш бажаним буде прийняття в цьому році закону "Про діяльність по управлінню заборгованістю", в розробці якого брали участь Нацбанк і Європейський Банк Реконструкції та Розвитку.

На сьогоднішній день робота з проблемними кредитами полягає в реструктуризації кредиту, щоб можна було отримати хоч частину виданих в борг грошей. Ще один шлях - перепродаж кредиту іншим фінансовим установам.

Можливості банків обмежені непродуманою законодавчою базою. А після прийняття згаданого раніше закону, це може змінитися. У перспективі можуть з'явиться компанії, основною спеціалізацією яких буде робота з проблемною заборгованістю, як в корпоративному сегменті, так і з фізособами. Банки зможуть швидко і юридично законно позбавлятися від проблемних активів, що благотворно вплине на весь фінансовий ринок.

Окремо варто згадати про долю законопроекту №7114-д, прийняття якого чекають всі банки і компанії фінансового типу. Дана норма покликана створити на базі НБУ загальний кредитний реєстр, в якому буде накопичуватися і зберігатися вся фінансова історія фіз. і юр. осіб, не тільки щодо відкриття та закриття кредиту, але і (в перспективі) руху фінансів по рахунках клієнта, оплата комунальних послуг та інших платежів. На основі цієї інформації банки зможуть більш точно і головне швидко визначати можливості кожного клієнта і зменшувати свої втрати.